категорії: блоґ-запис

Справедливість світу людей

теґи: безпритульні тварини, біль, люди, самотність, ставлення

Як завжди, перед роботою – чашка кави, сидячи на підвіконні. І щоранку за вікном розігруються такі собі авангардні вистави у виконанні місцевого театру "Пияки". Іноді приходять і інші – зі своїми performances.

Сьогодні якась тітка вигулювала великого пса. Мені подобаються зубасті вовкодави (маю на увазі собаку) – тому й звернула увагу. Пес кудись тягнув тітку – і та декілька разів покрутилась на місці. Досить кумедно – але мені чогось стало шкода баби.

До неї приєдналась іще одна, десь такого ж віку – і тоді стало зрозуміло, куди так рвався собака. До іншого пса – тільки вуличного. Я не раз бачила його біля будинку, і якраз збиралась винести йому щось поїсти. Тітка-власниця вовкодава, зрозумівши, чого таким сильним став її улюбленець, погналась за бездомним собакою, побажавши йому смерті. Він відбіг на декілька метрів і подивився – н6а вовкодава, його власницю і її подругу.

Стало боляче.